ГлавнаяСтатьи

Статьи

21.02.2012 16:19

Мандри з дітьми: чим менший, тим краще

 

Анастасія Мельниченко

 

Автор матеріалу - мама двох дітей, яка за стиль життя обрала постійні подорожі. Після народження спершу однієї дитини, а потім іншої, темпи поїздок довелося суттєво збавити, але ні в якому разі не відмовитися повністю. З дітьми 0-1 року батьки відвідали Австрію, Польщу, Чехію, Білорусь, Норвегію та Словаччину, не кажучи вже про Україну. Тут вдалося побувати не тільки у Карпатах і на Чорному та Азовському морях, а також на численних фестивалях: Шешори, Трипільське коло, Уніж...

 

Рішення не відмовлятися від звичного стилю життя обрали для себе інші молоді сім'ї, які долучили малюків до своїх хобі: здійснювати піші походи в гори, долати простори країни на велосипедах чи проводити літні місяці "дикуном" на березі моря. Вони поділилися з "Українською правдою. Життя" своїми враженнями та світлинами.

 

Чомусь вважається, що мандрувати з дітьми, а особливо з немовлятами - небезпечно і дуже складно. В уяві постають образи тяжких акліматизацій, малярійних комарів та ще безлічі труднощів. Тому молоді батьки, а особливо мами, заточують себе й дитину у добровільну ізоляцію від світу на певний час, скажімо, роки на три...

І дуже даремно, адже насправді правило просте: чим дитина молодша, тим легше і веселіше можна мандрувати! Доки дитина на грудному годуванні - то можна не думати про готування їжі та баночки-скляночки. Доки вона ще не ходить і достатньо легка - вирішується питання її транспортування. Доки вона ще часто спить, то можна не піклуватися за тривалі переїзди в машині, поїзді чи автобусі. Мандри з дітьми до року - особливо цікавий вид туризму.

 

Їздити з малими дітьми можна будь-куди і будь-як: в гори, на моря, у міста та села, в наметах, в літаках, на потягах... Головне - позбавитися стереотипу, що малі діти подібні до крихких цукрових створінь і їм важко дається дорога чи зміна обстановки. Бо насправді мандри діють на дітей надзвичайно.

Перш за все, значно покращується сон. Дитина, яка в квартирі змушує всю сім'ю вигарцьовувати танці з бубном, аби угомонити її та вкласти спати, на березі моря чи у лісі спатиме більше, краще і частіше. Вона стане спокійнішою, адже вже не треба привертати увагу мами плачем. Навпаки, тепер маля долучене до спільної з мамою справи - пізнання світу. І, до речі, про пізнання світу.

На дітках до року особливо помітно, що після кожної поїздки відбувається відчутний стрибок у розвитку. Йдеться не стільки про такі звичні етапи, як перевернувся-сів-поповз-пішов (хоча перші кроки старшого сина були зроблені на австрійській землі!), а, скоріше, про зміну у дитячому сприйнятті себе і світу. Після кожної мандрівки емоційний та інтелектуальний багаж дитини зростає дуже відчутно. Тож єдиною перепоною у мандрах із зовсім маленькими дітками є страх батьків. Варто подолати свій страх - і все складеться.

Як їхати

Питання, які вирішує кожне мандрівне сімейство, доволі прості: як їхати, куди їхати і з чим їхати. Стосовно першого питання, то з немовлятами воно вирішується доволі просто. По-перше, маленькі дітки ще зовсім легкі, і їх можна носити у слінгу або ерго-рюкзачку. Є багато зручних "кенгурушок", але ними можна користуватися тільки після того, як дитина сяде. Та і по зручності "кенгурушки" суттєво поступаються переносці ерго.

Новонародженим зручно буде у слінгу з кільцями, але я так і не навчилася комфортно почуватися у ньому, хоча деякі мами досягли у носінні цього виду слінгу верху майстерності.

Для своїх дітей я зупинилася на май-слінгу, який повністю звільняє руки і зафіксовує дитину так, що вона гарантовано не випаде. У випадку ж подорожі у місце цивілізоване, найкращою буде коляска, яка позбавить батьківську спину від навантажень при тривалих прогулянках.

З транспортом також не виникне труднощів, якщо дитина маленька. Місяців до чотирьох діти чудово переносять дорогу, мирно посопуючи у дві дірочки. А ось із тими, хто вже повзає, буде складніше - вони прагнутимуть покласти до рота якомога більше цікавих предметів та облизати якомога більше поверхонь, які в українському транспорті, як відомо, не вирізняються чистотою. Однак все вирішується, якщо ретельно слідкувати за малюком.

Куди їхати

Мандрувати з дитиною у Європу - суцільне задоволення. Там, на відміну від нашої країни, туризм з дітьми розвинений добре. І, скажімо, вулички Кракова, Праги чи Відня по кількості візочків нагадують часом дитячий майданчик у спальному районі Києва. Вражає, що дітям завжди раді. Якщо дитина завередує у музеї, привітний охоронець може запропонувати її побавити. Гардеробник не зважиться взяти з вас плату, якщо ви лишаєте візок.

Взагалі, з візочком можна проїхати будь-куди: в музей, у високий середньовічний замок чи галерею. Все обладнано для інвалідів та мам з візочками спеціальними ліфтами і підйомниками, тож сходи не стануть перепоною. Десь на вході попросять лишити візок, а десь, як от в Норвегії, у музеях стоятимуть спеціальні "місцеві" легкі візочки, аби дитина не втомлювалася ходити від зали до зали, а у мами перепочила спина.

Хоча, безперечно, маленькій дитині старовинна архітектура чи світовий мистецький спадок ні до чого. Їй потрібне свіже повітря, чиста вода та інші травички-листочки. Тому в цьому плані бездоганним є гірський або морський відпочинок. Якщо батьки вже досвідчені трекери, то можна здійснювати в горах тривалі переходи. Але зазвичай люди обмежуються встановленням намету десь у мальовничому містечку.

І доки мама "пасеться" на малині, ожині та чорниці, малеча отримує задоволення від спілкування з природою. Головне, щоб погода не підвела. Тому бувальці рекомендують брати дощовики і плівки. Для миття дитини досвідчені мандрівники беруть із собою шмати, які вмочують у гірські джерельця та обтирають дитину. Ще у нагоді стають дитячі вологі серветки.

А ось з морем складніше, бо тут є ряд вигаданих та реальних складнощів. По-перше, акліматизація. Про неї я писати не буду, бо ні старша дитина (їздили на море у його 5 і 7 місяців), ні молодша (їздили у його 2 місяці) проявів акліматизації не показували, тож що це за звір, яким так лякають мамські журнали, я не знаю. А ось із загрозою спалити ніжну немовлячу шкіру на сонці ми і справді стикнулися. Попри те, що дитину дуже ретельно оберігали, ховаючи або у наметі, або під парасолею, та ще й у накритій пелюшкою люльці, вона все одно не лише засмагла, а ще й підрум'янилася.

Купати малюка в морі не тільки можна, але й треба! Для цього ідеально підходить Азовське море, яке, на відміну від Чорного, менш солоне і значно тепліше. Якщо проїхатися вглиб Арабатської стрілки, то море стає глибоким одразу від берегової лінії. Тож ми маємо подвійне задоволення: і батьки купаються у глибинах, і дитині є тепла та чиста вода!

Якщо ж страшно нести немовля у обійми стихії (бо стихія може легко обдати дитя хвилею з головою), то в нагоді стане надувний басейн. Вони бувають найрізноманітніших розмірів, які можна підібрати залежно від віку та кількості дітей.

Окрім басейну, з надувної продукції стане в нагоді круг з дірками для ніг, у якому із задоволенням плаватиме дитина, котра вже вміє сидіти. Іще про купання: через різницю у швидкості обміну речовин та вода, яка нам видається холодною, є цілком прийнятною для дитини. З іншого боку, перебуваючи у воді, малюк набагато швидше змерзне, ніж дорослий.

Після народження дитини дорослим зовсім не обов'язково забувати про звичні радощі життя, як от відвідини фестивалів, які в Україні останнім часом з'являлися наче равлики після дощу. Здавалося б, у постійному музичному шумі малюк спати не бажатиме, але, як показує досвід, це справді тільки "здавалося б".

Дитина спатиме у будь-яких умовах, бо їй властива унікальна здатність пристосовуватися. Пам'ятаю, як виступала у якості фотографа на одному з фестивалів. І коли почав виступати гурт, який треба було знімати, під боком не виявилося нікого, кому можна було б "скинути" дитину, яка мирно спала у переносці-ерго. Лишалося одне: лізти з дитиною і фотоапаратом на сцену, під колонки, з яких звучав масний тяжкий рок.

Дитина навіть очі не відкрила, а спокійно проспала весь той виступ. Для мене це досі є чимось неймовірним!

Хоча суттєвий мінус фестивалів - на них практично нічого не робиться для зовсім малих дітей. Щоправда, часом розумні люди проявляють ініціативу, і роблять своєрідний "полігон" для малюків. Невеличка галявинка встеляється сіном, туди насипаються іграшки. Дорослі сідають навколо, роблять якісь ляльки-мотанки, попивають чай чи стукають у барабани, а діти спокійно повзають та спілкуються всередині.

Що брати

Мандруючи з дітками до року в першу чергу замислюєшся про безпеку для їхнього здоров'я.

Для себе беру стандартний набір аптечки: вату, бинт, зеленку у фломастері, перекис; регідрон (від зневоднення при проносі), смекту (від отруєння), ніфуроксазид (знадобиться, якщо є підозра на кишкову паличку); отіпакс (при болю у вушках), аквамарис (від нежитю); бепантен або десітин (від пітнички, запрілостей). Прихопіть також якийсь засіб від високої температури.

Ще до списку можна додати дитячий засіб від комарів та крем від сонця. В нагоді стане дощовик, парасоля від сонця, тюль від комарів, яку можна накинути на візок або люльку. Якщо дитинка вже п'є водичку, то рекомендується брати питну воду з дому. Хоча, відверто кажучи, ніколи цим не заморочувалася...

Постійно будуть потрібні пакети для сміття, адже негарно лишати підгузники десь під кущиком. Ну і велика кількість одноразових пелюшок, безперечно. Адже дивно було б на природі пріти дитину у підгузнику!

Хто може допомогти

Доки дитина мала, - треба ловити кожен момент. Для втомлених мами з татом справжнім відпочинком стане життя в наметі з малюком, який із задоволенням міцно спатиме, не вередуватиме і пізнаватиме світ, доки батьки насолоджуватимуться спокоєм і одне одним.

Думаючи про мандри з немовлятами, варто згадувати розумні слова про те, що всі перепони - лише у нашій голові. Але якщо поки самотужки мандрувати страшно, то можна об'єднатися із іншими мамами.

Кілька корисних у цій справі посилань:

1. Відомі рядом проектів про мандри Табурета (пам'ятаєте "З табуретом через Гімалаї"?) і не тільки, молоді батьки Леонід та Діана час від часу проводять табір для дітей від 0 до 3 рочків на своєму хуторі Прохори. Це "софт" варіант відпочинку на природі, адже на хуторі є такі блага цивілізації, як електрика і газ. Однак жити вам запропонують також в наметі. Почитати про табір і долучитися до наступного можна тут: http://di-k.livejournal.com/34608.html

2. Подружжя Аліни та Андрія Яковенко, автори проекту "СвітЗаОчі" (http://www.svitzaochi.com/), пропонують сумісні поїздки з дітьми у дикі місця на море (найближча поїздка - з 8го серпня): http://www.svitzaochi.com/page.php?72

3. Ще новостворена, але перспективна ЖЖ-спільнота для активних мам, де можна обмінюватися досвідом та збирати компанію мандрівників: http://community.livejournal.com/ma_ma_mandry

 
21.02.2012 15:59

 

Пологи у ванній очима мами

 

Катерина Тищенко

Стаття узята з сайту інтернет-видання «Українська правда»

 

Моя дитина народилася вдома. Першою стихією, яка її зустріла, була вода – у ванній. Вона не плакала після народження: тільки скрикнула кілька разів, і з цікавістю крутила голівкою з широко розплющеними очима.


Мій чоловік був поруч. Він не просто спостерігав, він брав активну участь у народженні своєї дитини й доглядав нас обох потім. І що б не трапилося з нами в майбутньому, це не зможе стерти моєї вдячності йому. З нами була акушерка, яка готувала до пологів, слідкувала за процесом, прийняла дитину на руки й забезпечила їй перший догляд.


"Навіщо ви так ризикували, коли в пологових будинках є все необхідне обладнання, реанімація, а вдома всього цього немає?", "Де б ви шукали вашу акушерку, якби щось трапилося? Її ж неможливо притягти до відповідальності", - не раз чули ми від шокованих родичів і знайомих. З першого погляду, суто матеріалістичного, вони праві. Але спробуємо пояснити.


Чому?


Відносини з офіційною медициною в мене не склалися з дитинства. І голодування, загартовування, цигун і фізичні вправи давно замінили собою пігулки й уколи. Тому в питанні пологів довіри до можливостей власного тіла й психіки було значно більше, ніж до найсучаснішого медичного обладнання й лікарів.
"Тільки б не заважали", - крутилося в голові ще до того, як було прийняте рішення народжувати вдома.


Спочатку ми з чоловіком збиралися народжувати хоч і разом, але в звичайному київському пологовому будинку. Все змінилося після перегляду документальних фільмів про пологи в воду, знятих послідовниками російського ентузіаста Ігоря Чарковського, випадково знайдених у файлообмінних мережах інтернету.


Вони перевернули всі попередні уявлення про пологи. Я зрозуміла, що це може бути гармонійно й красиво, що це подія глибоко сакрального, а не медичного характеру. І вагітність перетворилася на натхненну підготовку до чогось Великого.


Вважається, що дитина не пам'ятає свого народження. Однак у психології добре відомі "перинатальні матриці" Станіслава Грофа. Він пояснив, що процес вагітності й пологів не минає для дитини безслідно, а зберігається глибоко в підсвідомості, накладаючи відбиток на все її подальше життя.


В якому настрої буде матір під час пологів, які емоції вона відчує одразу після них, якою буде енергетика місця, де народиться дитина, і дотик чиїх рук передасть їй перші враження про світ - над цими питаннями ніколи не замислювалася офіційна медицина.


Більшість жінок народжують у страху й тривозі, в оточенні байдужих до них лікарів і акушерів (а спробуйте бути небайдужими, приймаючи по десятку пологів на день), в абсолютно незручній для цього позі, з тим чи іншим медикаментозним втручанням, а, значить, порушенням природного ходу пологів. То чи може бути здоровим суспільство, народжене в такий спосіб?

 


Вдома можна, по-перше, створити атмосферу, в якій породілля відчуватиме максимальний психологічний комфорт. Адже, без перебільшення, емоційний стан при пологах має вирішальне значення для їх перебігу.


По-друге, можна вільно вибирати позу для пологів, зручну для самої жінки, а не для лікарів.

Народжувати легше навприсядки, або стоячи на ліктях і колінах, але аж ніяк не лежачи. А такої самодіяльності в пологових будинках на практиці дуже не люблять, хоча деякі родзали й обладнані спеціальними стільчиками для вертикальних пологів.


Крім того, вдома є можливість народити у воду, що часто легше й для матері, і для дитини. В українських пологових будинках такої можливості не передбачено.


По-третє, вдома легше уникнути невмотивованого медичного втручання. У пологових будинках часто навіть уявити не можуть, як це - зовсім нічого не колоти.


По-четверте, батько дитини може бути активним учасником процесу, і головне, через годину-другу ніхто його не вижене, залишивши породіллю наодинці зі своїми думками і, в кращому разі, з маленьким новим створінням поруч.

В усьому світі домашні пологи давно вже не вважаються чимось екзотичним, а природне бажання жінки народити дитину в рідному "гнізді" - безглуздою примхою.


У Європі й США відсоток таких пологів досить значний (у Голландії, за деякими даними - 40%). Просто там їх зробили законними й максимально безпечними. Пологи приймають акушери, які мають відповідні ліцензії, а під вікном породіллі весь час чергує реанімобіль, оснащений незрівнянно краще за нашу "Швидку", готовий стати міні-операційною прямо на місці, а в разі потреби швидко доставити в стаціонар.


У нас же поки домашні пологи пов'язані зі значним ризиком, коли перед прийняттям рішення треба сто разів зважити всі "за" і "проти".


З ким?


"Духовне акушерство", як називають прийняття пологів на дому, потрапило в Україну на початку 90-х років із Росії, де перші послідовники Ігоря Чарковського організовували навчальні семінари.
На сьогоднішній день у Києві працюють близько 10 людей, переважно жінок, які приймають пологи вдома. У багатьох із них досвід такої діяльності - 10-15 років, а загальна кількість прийнятих пологів сягає 200-300.


Коштує така послуга досить недешево - від 500 до 1500 доларів, приблизно як і пологи "за домовленістю" в стаціонарі. Іноді у вартість входять лише пологи, іноді - послідуючий догляд за дитиною й породіллею, кілька розвиваючих занять з малюком.


У деяких "духовних акушерок" можна пройти підготовчий курс перед пологами, вбивши цим двох зайців: налагодивши контакт і взаємну довіру та отримавши докладні знання про підготовку, особливості домашніх пологів, і таке інше.


Однак головна проблема в тому, що більшість із цих людей не мають медичної освіти. Їх діяльність у нашій країні не ліцензується, а значить, є незаконною. Разом з тим, працівники пологових будинків також не мають права приймати пологи на дому. Тому "духовне акушерство" стало майже підпільним явищем: інформацію про "акушерку" можна отримати тільки з уст в уста, а при виникненні ускладнень стосунки з працівниками пологових будинків складаються важко.

Одна з "духовних акушерок", умовно назвемо її Вірою, зазначає, що дуже часто в таких випадках жінка стикається з грубістю медпрацівників, які, замість надання допомоги, починають сварити її за рішення народжувати вдома.


Взагалі, "офіційні" лікарі зазвичай дуже не люблять "духовних акушерів", лякаючи ними, мов бабаями. Мій гінеколог, наприклад, при післяпологовому огляді зазначила, що, хоча все й пройшло нормально, але більше вона не радить народжувати вдома, бо нібито дитяча смертність при домашніх пологах становить 25%, тоді як у пологовому будинку - близько 1%. Звісно, це нісенітниця, бо з подібною статистикою ніхто б такою справою не займався.


"З більше 200 прийнятих пологів у мене був лише один випадок дитячої смерті, - розповідає Віра, яка двох власних дітей народила вдома лише з чоловіком, - Ще кількох жінок довелося відправити до лікарні з різних причин: слабка пологова діяльність, проблеми з відділенням плаценти, переношена дитина після кесаревого розтину. Кілька разів довелося реанімувати дітей удома, одного разу дитина потрапила до лікарні".


При цьому, переконана акушерка, в усіх випадках ускладнень причина лежала, перш за все, на психологічному рівні: чи то страх перед пологами, чи напружені стосунки з батьком дитини, чи сильне небажання когось із рідних, щоб жінка народжувала вдома. Тому саме психологічну підготовку вона ставить на перше місце.


До речі, про дуже популярне питання щодо відповідальності акушерки в разі чого. Дійсно, в Україні немає прецедентів притягнення їх до відповідальності, хоча кілька разів такі спроби робилися. Але чи багато ми знаємо випадків, коли відповідальність несли лікарі в пологових будинках? У нашій країні довести провину медпрацівника - справа практично неможлива.
Та й взагалі, якщо дитина помирає під час пологів, це далеко не завжди провина домашньої акушерки або лікаря в пологовому будинку. Смерть може підстерігати кожного з нас будь-де, в тому числі й під час пологів.


Однак народити дитину вдома - не означає повністю відмовитися від допомоги. "Духовні акушери" найчастіше використовують для профілактики й лікування ускладнень трави та гомеопатію.
Підготовка включає в себе прийняття певних трав для розм'якшення шийки матки перед пологами та заготовку на час пологів трав'яних настоїв проти кровотечі. Також у акушерки з собою аптечка, щоб у разі необхідності надати й медичну допомогу. В домашніх умовах можна, наприклад, зашити розриви, зупинити кровотечу, стимулювати пологи природними методами та реанімувати дитину.


Звісно, мова не йде про надскладні випадки, коли допомогти можна тільки в стаціонарі.

Як має бути?


Самі акушерки не дуже прагнуть "узаконити" свої взаємовідносини з державою шляхом отримання відповідних ліцензій.


"Суть системи від цього не зміниться", - говорить Віра. Вона бачить майбутнє за невеликими приватними пологовими будинками, при яких працюватимуть потужні центри підготовки до пологів - як психологічної, так і фізичної. І після проходження підготовки жінка матиме вибір: народжувати там або вдома.


В останньому випадку під вікном має стояти реанімобіль, як це робиться зараз на Заході, а акушер, що приймає пологи, повинен постійно бути на зв'язку з центром. І всі медпрацівники в цих пологових будинках, наголошує акушерка, мають проходити серйозну підготовку, перш за все, психологічну.


На необхідності покращити підготовку акушерів наголошує й відома в Україні майстер йоги Вікторія Рибачук, яка вже багато років готує вагітних до пологів. На її думку, медпрацівники мають отримати дозвіл приймати пологи вдома, але перед цим повинні підвищити свою кваліфікацію, навчитися проводити пологи більш природно - без медикаментів, у вертикальному положенні.
Вікторія Олександрівна в 1990 році народила свою третю дитину вдома у ванній в присутності лише чоловіка, і вважає, що домашні пологи мають багато переваг.


"Якщо жінка добре підготовлена, їй легше народити вдома. Тут своя енергетика, і атмосфера наповнена позитивними думками. В пологовому будинку працюють інші програми, там поширене грубе медичне втручання, і там складніше народити природно", - говорить вона.


Однак, добре знаючи ситуацію з "духовним акушерством" в Україні, Вікторія наголошує, що й ці люди допускають багато помилок. Це і неправильне дихання, і переохолодження дитини, а також, як і в пологових будинках, часте застосування медикаментозної стимуляції пологової діяльності.


"А ще вони ставляться до пологів, як до стихії, не розуміючи, що цю стихію треба контролювати. До народження дитини треба дуже ретельно готуватися за допомогою фізичних вправ, наприклад йоги, правильного харчування, мислення", - додає Вікторія.


Разом з тим, доктор медичних наук, професор Анатолій Якович Сенчук виступає проти того, щоб дозволити лікарям приймати пологи вдома, оскільки за таких умов неможливо надати екстрену медичну допомогу такої ж якості, як у стаціонарі. "Завжди може знадобитися допомога анестезіолога, може виникнути потреба зробити кесарів розтин, і так далі", - говорить він.
Анатолій Якович став противником домашніх пологів після того, як у 1997 році, коли він був головним акушер-гінекологом Києва, у Ленінградському районі померла жінка, що намагалася народити вдома.


"Я за те, щоб створити домашню атмосферу в стаціонарі", - каже лікар, додаючи, що навіть дозволив би народжувати в воду, якби в пологовому будинку була така можливість.


До речі, треба визнати, що зараз і в пологових будинках багато змінилося на краще: дитину вже не розлучають із матір'ю після народження, і чоловік має змогу принаймні бути присутнім при пологах. Можна навіть домовитися, щоб пуповину перерізали не одразу, а хоч би хвилин через 20 після народження, коли вона остаточно перестане постачати поживні речовини.


Хоча, звісно, Україні ще далеко до розвинених країн світу, де давно вже існують клініки зі справді "домашньою" атмосферою і можливістю народжувати в воду.


Батьків треба виховувати з дитинства


Очевидно, що домашні пологи, особливо в українських реаліях, вимагають значно ретельнішої підготовки, якої неможливо досягти за кілька місяців. Якщо до вагітності жінка вела пасивний сидячий (або й лежачий) спосіб життя, полюбляла смажені ковбаски з пивом, а при найменшому чиху звикла бігти до аптеки - краще просто знайти хорошого лікаря, й народити, як усі "нормальні" люди.


Крім того, перед домашніми пологами важливо добре обстежитися, щоб впевнитися в відсутності протипоказань.


До них належать: передлежання або відшарування плаценти, поперечне або ніжкове передлежання плоду, випадіння пуповини або частин плоду, резус сенсибілізація, інсулінозалежний цукровий діабет, онкологічні захворювання, гестоз, порушення системи згортання крові, психіатричні хвороби в стадії загострення, передчасні пологи (до 37 тижнів), маса плоду менше 2,5 кг або більше 5 кг.


Також не бажано народжувати вдома після кесаревого розтину, при багатоплідній вагітності, після двох або більше абортів, у віці менше 16 або старше 35-40 років, маючи раніше більше п'яти пологів, а також маючи в анамнезі такі ускладнення як тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок, емболія легенева та тромбофлебіт після пологів.


Важливо повідомити "духовну акушерку" про стан свого здоров'я, про наявність хронічних хвороб, про результати досліджень під час вагітності. Після пологів бажано також пройти огляд у гінеколога й зробити УЗД.


Однак основне протипоказання для домашніх пологів - це страх і сумніви на зразок "а раптом щось станеться". Щоб народжувати вдома, потрібна інтуїтивна впевненість, що має бути саме так, і що це вдасться зробити добре ("по вірі вашій буде вам").


А найголовніше - жінка повинна усвідомлювати, що покладається лише на власні сили, що "за неї" ніхто нічого не зробить. Бо часто вагітна більше зайнята пошуком лікаря, який витягне з неї дитину, ніж підготовкою власного тіла й психіки. Та секрет у тому, що коли жінка тренована і впевнена в собі, їй не так уже й важливо, де народжувати - вдома чи в стаціонарі, бо в будь-якому разі пологи пройдуть чудово.

 

 
21.02.2012 15:37

На случай экстренных ситуаций состав детской аптечки следующий:

 

1. Термометр ртутный (для точного измерения температуры тела. Электронный термометр обычно дает расхождение с ртутным до 0,7 градуса)

2. Эластичный жгут (для остановки кровотечения)

3. Перекись водорода 3%

4. Зеленка

5. Йод (для дезинфекции окружности ран)

6. Медицинский спирт

7. Активированный уголь (на случай острого пищевого отравления)

8. Пантенол спрей (способствует быстрому заживлению ожогов)

9. Деситин (средство от опрелостей, царапин и ссадин)

10. Стерильные бинты (узкий и широкий)

11. Стерильная вата

12. Бактерицидные пластыри и лейкопластырь

13. Парацетамол в виде ректальных свечей (например, Эффералган. Анальгин и аспирин детям до 3-х лет абсолютно противопоказаны)

14. Вибуркол (гомеопатические свечи, используются как седативное и жаропонижающее средство)

15. Виброцил или Називин 0,01% (средства от насморка)

16. Оксолиновая мазь (для профилактики вирусных инфекций при походе в поликлинику в период эпидемии гриппа)

17. Пипетка

18. Шприцы одноразовые (без иглы удобно использовать для введения лекарств малышу в рот)

19. Марля (для процеживания травяных настоев)

20. Резиновая клизма – груша № 1

21. Аспиратор назальный (для отсасывания содержимого носа)

22. Медицинские повязки марлевые (для простуженных членов семьи)

23. Набор халат + бахилы для обязательного надевания на врача или патронажную сестру (если мед работники предпочитают не разуваться, заходя в помещение, где есть маленький ребенок, предложите им надеть кульки поверх обуви)

 

Пожалуйста, НИКОГДА не растирайте тело ребенка до 1 года спиртом или раствором уксуса в воде! Это не только не снизит температуру, но и добавит отравление организма уксусной кислотой, ведь ребенок до года дышит и через кожу!

 

Вы помните, конечно, что все препараты, кроме, наверное, спирта и марганцовки, имеют срок годности. Лекарственные средства, срок годности которых после вскрытия упаковки ограничен, маркируйте датой истечения срока годности сами.


Советуем также укомплектовать аптечку обычными ножницами, чтобы не искать их в неподходящий момент.


Кроме того, немаловажно иметь в аптечке список телефонов для экстренных случаев, так как узнавать их ночью, к примеру, бывает довольно проблематично:

 

  • Отделение неотложной круглосуточной помощи
  • Справочная по наличию лекарств в аптеках города
  • Ближайшая дежурная аптека
  • Районный детский травмпункт
  • Лечащий педиатр (рабочий и мобильный телефон)
 

Отзывы о курсах

Галина и Андрей

Очень рады, что попали на курсы именно в «Новый мир». Хотя мы родители со стажем – старшему ребенку 7 лет – все равно узнали много нового...Читать

Ирина и Павел

Приняв решение рожать в 7-м роддоме, мы и на курсы сначала туда же пошли. Но никакой реальной подготовки к родам не получили. Была уже 38 неделя...Читать

Анна 

Я проходила подготовку к родам сама. Выбрала основной курс, поскольку до родов было еще далеко. Муж мой таким не интересовался, и я думала, что буду белой вороной среди...Читать

Виктор и Лариса

Нам на курсах было ооочень интересно. Абсолютно не жалеем, что прошли подготовку к родам, хоть в результате наш сын родился с помощью кесарева сечения...Читать

Игорь и Вика

Мы с мужем прошли экспресс-курс на 36 неделе беременности. На курсах понравилось все: очень полезная информация и в доступной форме...Читать

Читать все отзывы

Отзывы о йоге

Мила

Я ходила на йогу для беременных. Долго пришлось поискать именно такие занятия, где нагрузка соответствует силам...Читать

Юля

На 5-м месяце беременности я пошла на занятия йогой. Получила 4 месяца душевного равновесия...Читать

Светлана

До йоги для беременных у меня уже был существенный опыт занятия йогой. Когда же я узнала о том, что у нас будет малыш...Читать

Анна

В центре «Новый мир» посещала только йогу для беременных, поскольку меня ждали вторые роды, и знания о самом процессе остались еще после первых.

Теперь, когда все уже позади, могу сказать, что именно помогло...Читать

Читать все отзывы

Расписание Занятий

- Дату индивидуального семинара по подготовке к зачатию назначаете Вы!


- Начало основного курса по подготовке к родам 25 февраля 2018


- Следующий экспресс-курс пройдет 4-11 февраля 2018


Йога для беременных  ВТ, ЧТ 12.00-13.00


Йога с ребенком набор в группу ВТ, ЧТ 13.00-14.00

Мы гарантируем Вам, что пройдя подготовку в центре "Новый мир" Вы получите всю необходимую информацию для того, чтобы чувствовать себя абсолютно уверенно, где бы ни происходили роды.

В нашем центре с Вами будут работать только профессионалы: педиатр, акушер-гинеколог, психолог и квалифицированный тренер.

Мы готовы вернуть деньги полностью, если Вы посчитаете информацию, полученную на занятиях бесполезной.

  Акции и скидки, полезные ссылки для будущих и состоявшихся родителей:   ...

Подробнее

  Правильное прикладывание к груди, массаж и плавание - на практике у вас...

ПОДРОБНЕЕ

  Увлекательные занятия для детей дошкольного возраста. Территория свободы и ра...

Подробнее

Как сориентироваться в море информации относительно иммунизации детей? Что...

ПОДРОБНЕЕ

Фильм Бабичье дело

Всем, кто считает положение лежа на спине безопасным для потуг, рекомендуем посмотреть этот фильм с 26-й минуты по 30-ю.

Своим мнением делится врач-невролог, семейный врач Воскресенская И.Л.

Видео о родах

Партнерские роды в Украине.

Программа естественного родовспоможения USAID.

В съемках задействованы Житомирский и Луцкий роддома.